Забір пилогазової суміші за допомогою гофрованих фільтрувальних елементів, відомих як картриджі, стало повсюдним рішенням для промислових аспіраційних систем в останні десятиліття. Картриджні пиловловлювачі можна розділити на дві категорії в залежності від призначення картриджа та типу повітряного потоку в корпусі:
- Корпус з низхідним потоком повітря з картриджними фільтрами, розташованими горизонтально. Вхід для брудного повітря розташований над усіма фільтрувальними елементами.
- Корпус з перехресним або висхідним потоком повітря з картриджними фільтрами, що підвішені вертикально. Вхід для брудного повітря розташований нижче або збоку фільтрувальних елементів.
На ринку промислової аспірації є твердження, що конструкція з вертикально розташованими картриджами має переваги. Тим не менш, є факти, що підтверджують переваги конструкції обладнання з низхідним потоком, включаючи Посібник з промислової аспірації «Американської конференції державних промислових гігієністів» (ACGIH®), в якому йдеться про те, що найкращі результати видає саме корпус із низхідним потоком забрудненого повітря. Він зменшує повторне осадження, оскільки гравітаційна сила сприяє переміщенню частинок пилу до бункеру.
У 1970-х роках фільтри з картриджними фільтрувальними елементами були спочатку розроблені як копія рукавних фільтрувальних установок, які за конструктивом мали вертикальне розташування тканинних фільтрувальних рукавів. Забруднене повітря надходило в бункер розташований під фільтрувальним елементом (див. зображення A). Складчастий (сплісований) матеріал картриджного фільтрувального елемента забезпечує чудову ефективність при фільтрації та значно зменшує викиди (порівняно зі стандартним рукавним елементом). Тим не менш, у пиловловлювача нового типу все ще були ті ж обмеження, що і у його попередника, в тому числі:
- Пил, який виходив після очищення картриджних фільтрів. Потрібно було боротися з повітрям, що надходить, перед його осіданням у бункері. Це призводило до повторного налипання пилу на поверхню фільтрувального матеріалу з більш високим падінням робочого тиску та скороченням терміну служби фільтру.
- Процес заміни фільтрувальних елементів залишався такою ж трудомісткою, брудною і, як правило, неприємною справою, адже для обслуговування фільтрів, як і раніше, потрібно було, щоб обслуговуючий персонал відкривав великі дверцята доступу до відсіку, де проходило забруднене повітря.